Суниця найпридатніша для приготування солодких лікерних вин. Вино хорошої якості можна одержати як із садової, так і з лісової суниці. Проте лісову суницю краще використовувати для ароматизації інших вин.
Суничне вино легко утримує неприємний смак і запах гнилих ягід, тому їх потрібно ретельно відбирати
і видаляти.
Найкраще вино одержують з ароматних ягід останнього збирання, особливо якщо ягоди збирали у суху ясну погоду.
Мити суницю слід швидко і акуратно, оскільки вона насичується водою. Миту суницю кладуть у друшляк, дають воді стекти і видаляють плодоніжки.
Для одержання 9,5—10 л вина потрібно 6,5—7 кг ягід (повне емальоване відро) і 3,5—4 кг цукру.
Миті ягоди злегка розминають руками. Одержану мезгу разом з соком кладуть у балон місткістю 10 л. У 2—3л теплої перевареної води розчиняють першу половину цукру (2 кг) і доливають цукровий розчин до мезги. Балон накривають марлею і залишають у теплому місці на 3 дні.
На 4-й день установлюють водяний затвор і перевіряють його надійність.
На 10—15-й день (але не пізніше) звільняють сусло від мезги. За допомогою шланга сік зливають в емальоване відро, а мезгу кладуть у каструлю і зали-вають її 2—3 л теплої перевареної води, розмішують
і залишають на 10—12 год. Потім усю суміш проці-джують крізь друшляк з марлею, мезгу викидають, а в одержаній рідині розчиняють другу порцію цукру (1,5—2 кг). Доливають цей розчин у балон до першого соку і знову установлюють водяний затвор.
Суничне вино бродить бурхливо. Через місяць його слід зняти з осаду, додати цукор (якщо в цьому є потреба), долити балон водою або розчином цукру до рівня 9,5—9,8л. Після припинення бродіння і самоосвітлення вино слід зняти з осаду вдруге.
Чисте вино з водяним затвором переносять на 1 —2 міс. на холод (для осадження виннокам’яної кислоти), а потім розливають у пляшки і закупорюють.
Комментариев нет:
Отправить комментарий